Життя

З самого раннього дитинства Назар гуртував біля себе друзів. Був ініціатором дитячих ігор. Дуже любив грати у футбол. Починаючи з 5-6 класу почав загартовувати себе фізично: підтягування на турніку не просто, а наклавши в рюкзак цегли, біг, віджимання від підлоги, качання пресу.

Назар навчався в Пашківській загальноосвітній школі 1-3 ступенів з 2000 року по 2008 рік. Під час навчання в школі був активним учасником шкільних вистав, концертів, виховних заходів та спортивних змагань. Батькам ніколи не було соромно за поведінку свого сина. Він ріс чесним, відкритим, щирим, із загостреним відчуттям справедливості, яку завжди відстоював, де б він не був. Він був надійним плечем для друзів.

З 2009 по 2011 рік навчався в ліцеї-інтернаті для обдарованої молоді при Кременчуцькому педагогічному училищі з поглибленим вивченням інформаційних технологій. Був старостою групи протягом трьох років. Навчався сумлінно та на відмінно. Закінчив 11 клас з золотою медаллю. “В здоровому тілі здоровий дух” \- на перервах Назар любив грати у футбол, а також додатково відвідував спортивну секцію з боксу.

У 2011 році Назар вступає до Національної академії Служби безпеки України, пройшовши непростий, складний відбір. Упродовж чотирьох років був старшиною курсу. Із перших днів військової служби Назар зарекомендував себе сумлінним та дисциплінованим курсантом, який успішно опановував навчальну програму та відповідально ставився до виконання службових обов’язків. І саме за це неодноразово був нагороджений грамотами та дипломами Національною академією Служби безпеки України. Завдяки цілеспрямованій та наполегливій роботі Назара, умілому поєднанню ним вимогливості із всебічним піклуванням про підлеглих, курсантський колектив під його керівництвом став одним з кращих підрозділів Академії. Назар мав заслужений авторитет серед офіцерів і курсантів.

По закінченню четвертого курсу, у 2015 році, Назар приймає рішення достроково завершити навчання, стати в ряди захисників Батьківщини підписавши контракт з Головним управлінням Служби безпеки України.
Назар з групою курсантів-добровольців вирушає на навчання до США, де було багато практики не лише з військової справи, але й з надання першої медичної допомоги. Повернувшись з США, Назар разом зі своїми однокурсниками-добровольцями та старшими побратимами їдуть на схід захищати Батьківщину. Завдяки знанням здобутих в США та особистісним якостям: мужності, героїзму, рішучості та холодному розуму, Назар неодноразово рятував життя воїнам ЗСУ.

3 серпня 2019 року Назар взяв шлюб з Латер Анастасією. Настя для Назара була добрим, вірним та надійним другом і коханою.

Під час ротацій Назар повертався до роботи в Києві, паралельно навчаючись та удосконалюючи свою військову майстерність. Він отримав багато сертифікатів міжнародного зразка, опанувавши військові спеціальності водолаза, сапера, інструктора спецоперацій, здійснивши близько ста стрибків з парашутом різної складності, пройшовши курси “Спеціальних операцій з нагляду та розвідки”, “Підготовка розвідки для курсу бойової медицини”, “Надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях”.
Навесні 2021 року Назар підписує контракт з ГУР МО ЗСУ. Наприкінці серпня 2021 року Назар бере участь в рятувально-евакуаційній місії в Афганістані. Назар зі своїми побратимами ідуть туди, куди відмовляються іти військовослужбовці рятувальних, іноземних місій. Назар виносить на руках міжнародну журналістку, афганку Фатіму громадянства Канади, без страху отримати з будь-якого кутка кулю від Талібів.
У грудні 2021 року Назар їде на схід України, де і зустрічає початок повномасштабного вторгнення рф. Як тільки стало зрозуміло, що Київ під загрозою, Назар на чолі групи їде боронити столицю, беручи участь в боях у Бородянці, Бучі та інших селах Київської області. Коли ворога було відкинуто від Києва, Назар зі своєю групою отримує наказ відправитись на маріупольський напрямок. І починаються звитяжні польоти на Азовсталь, коли Маріуполь вже був в облозі. Була домовленість серед пілотів та військових, які супроводжували польоти, летіти один раз. Але командир групи, капітан Назар Боровицький, здійснив три польоти. 5 квітня 2022 року рано вранці був отриманий сигнал SOS від вертольота з пораненими, який вилетів з Азовсталі. Спеціальна рятувально-пошукова група, яка мала виконувати цю роботу, відмовилась летіти, знаючи, що це може бути політ в один кінець. Назар зі своєю групою взяв відповідальність на себе, вилетівши втретє на допомогу. Орки вже чекали та підбили вертоліт. Чотири кілометри \- поділ між життям і смертю, бо саме стільки кілометрів не вистачило, щоб долетіти до лінії розмежування. Це був, насправді, героїчний вчинок. На місці катастрофи вертольотів була братська могила, де орки як-небудь присипали тіла наших героїв. Усі зусилля, які були докладені ГУР МО ЗСУ щодо ексгумації, завершувались відмовою ворога. Лише у травні 2023 року орки передали останки тіл наших героїв.
Рік і три місяці рідні та близькі вірили, надіялись, молились, що син, брат, чоловік, побратим, друг живий. На жаль, 17 липня була отримана страшна, чорна звістка про співпадіння ДНК на 99,9%.

Ти для нас завжди залишися промінчиком СВІТЛА, ЛЮБОВІ, РАДОСТІ та ЩАСТЯ, ОПТИМІЗМУ, ПОЗИТИВУ, ДОБРА, ЛЮДИНОЛЮБСТВА. ТИ ДУЖЕ СПІШИВ ДОПОМОГТИ ВСІМ І КОЖНОМУ, ОГОРНУТИ ВСІХ. ТИ БУВ СПРАВЖНІМ ДРУГОМ, ЯКИЙ НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШИТЬ У БІДІ І ЗАВЖДИ ПОРАДІЄ В РАДОСТІ. ТОБІ НАЗАВЖДИ БУДЕ 28 З ПОЛОВИНОЮ\!